Версія для користувачів з вадами зору

загружено

mapivrayon

 

 

Паспорт району

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН (МІСТО)

Дата утворення: 07 березня 1923 року

Площа: 1,1 тис. кв. км  0,4 % від території області

Відстані: від смт Іванівка  до м.Херсона залізницею - км

                                                                      автошляхом  186 км

Географічні дані:  Район(місто) розташовано /зонах/ Причорноморська низина     

                                  По території району(міста)протікають - річок

                                  Найбільші:

                                  Територія району (міста) оточено морем _______-________

Кордони: Межує з  Нижньосірогозьким, Новотроїцьким, Генічеським районами Херсонської області та Запорізькою областю 

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст районного значення -

Селищ міського типу –  1

Сільських населених пунктів - 27

Кількість місцевих рад - 16

Чисельність наявного населення станом на  13,843_тис.осіб                 

/за чисельністю - 17 місце/, або 1,3 % від населення області,

  у тому числі: сільське – 9,336  тис.чол., або  67,4 %
міське -     4,507  тис.чол., або  32,6 %

Коротка історична довідка. Іванівський район утворено 7 березня 1923 року постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» № 308. Цією постановою Іванівський район увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії (тепер м.Катеринослав - м.Дніпропетровськ). У новоутворений район були включені території ліквідованих Агайманської та Іванівської волостей.

У подальшому Іванівський район пережив не одну реорганізацію. До січня 1939 року знаходився у підпорядкуванні Дніпропетровської області, з січня 1939 року по 30 березня 1944 року – Запорізької області. З утворенням 30 березня 1944 року Херсонської області район входить до складу Херсонщини. У своїх сучасних межах район існує з 1965 року.

Казенне село Іванівка засноване у 20-х роках XIX століття вихідцями із Рубанівської волості, сіл Білозерки, Великої і Малої Лепетихи, Шульгівки та інших. Переселенців у неозорі безводні степи привабили незаймані родючі землі. У 1956 році Іванівку віднесено до категорії селищ міського типу

В 1933 році в Іванівці була відкрита лікарня на 20 ліжок, а в 1941 році були відкриті лікарні в селах Агаймани та Благодатне.

До 1940 року повністю було ліквідовано неграмотність. В районі працювало 45 шкіл.

Під час проведення укрупнення сільськогосподарських районів у період з 30 грудня  1962 року по 4 січня 1965 року Іванівський район був реформований у Нижньосірогозький, після чого з карти взагалі зникло 67 сільських населених пунктів. Після тієї територіальної реформи залишилося близько 25 сіл. Зараз чотирнадцяти сільським та одній селищній радам підпорядковано 28 населених пунктів.

Природні ресурси /корисні копалини/. З корисних копалин в наявності є жовта глина – сировина для виготовлення паленої цегли та черепиці. У 1899 році Федором Милютіним було збудовано цегельний завод, який діяв до 1979 року.

На сайті 48 гостей та користувачі відсутні

Joomla templates by Joomlashine