Компоненты, модули, шаблоны и другие Расширения Joomla

До яких наслідків призводить спалювання стерні та рештків соломи

Создано: 22.04.2019

4721924Одна тонна соломи за гумусовим еквівалентом замінює 2,5-3 т підстилкового гною, її спалювання прирівнюється до промислових викидів у повітря.

Але нажаль після збирання врожаю ми часто бачимо як палають поля. Аграрії спалюють рештки соломи та стерню.

Фахівці вказують на не екологічність спалювання. Спалювання не є ефективним засобом боротьби з грибними хворобами.

Установлено, що солома згорає на 1 кв.м за 30-40 сек., температура на поверхні грунту досягає +360 градусів, на глибині 5 см – близько +50 градусів, внаслідок чого погіршуються водно-фізичні і біологічні властивості грунту. Під час згорання 40-50 центнерів соломи та стерні з кожного гектара втрачається 20-25 кг азоту і 1500-1700 кг вуглецю, пригнічується мікрофлора, знижується інтенсивність дихання грунту, гинуть корисні комахи, птахи та тварини, забруднюється повітря.

Встановлено, що рівень ферментативної активності повернеться до рівня, який був на момент підпалу стерні, ЧЕРЕЗ 100 днів!!!

У разі застосування соломи озимої пшениці як органічного добрива потреба в гної зменшується на 30%, а в разі загортання всіх рослинних післяжнивних решток – майже 40%.

Слід мати на увазі, що з кожною тонною соломи (з урахуванням пожнивно-кореневих решток) в грунт повертається 8,5 кг азоту, 3,8 кг—фосфору, 13 кг - калію, 4,2 кг –кальцію, 0,7 кг –магнію та мікроелементи, які накопичуються більше в соломі , ніж в зерні (заліза - 10 -30 г/т, марганцю – 15 -70 г/т, міді -2-5 г/т, цинку – 20 -50 г/т та інше.). Треба перехувати ці кілограми на кілограми придбаних добрив і зрозуміти, куди викидаються гроші.

Під час випалювання стерні та залишків соломи вогонь перекидається і на лісосмуги, знищуючи їх.

За оцінками фахівців, на кожну тисячу гривень, вкладених в лісомеліоративні заходи, господарства отримують в результаті в півтора-два рази більше валової продукції, ніж на таку ж суму капіталовкладень, витрачених на інші основні засоби. Чи буде це все після зникнення захисних лісосмуг – велике питання?
Для боротьби з вітрової ерозією необхідно було створити замкнуту систему полезахисних лісових смуг. Мережа високорослих насаджень забезпечує на прилеглих полях особливий мікроклімат, зменшує швидкість вітру, підвищує вологість повітря, знижує втрати вологи на випаровування. Все це сприяє кращому росту і розвитку рослин, підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Іноді можна почути, що лісосмуги займають ріллю, тому зменшується валовий збір зерна. Такі міркування далекі від істини. Про це свідчать результати багаторічних наукових досліджень і практика. Зокрема, за даними Присивашської агролісомеліоративної дослідницької станції, в Генічеському районі в останні роки врожай озимої пшениці на полях з мережею лісосмуг був вище на 5-37% в порівнянні з полями, де їх немає. Всі витрати, пов'язані зі створенням зеленого щита, окупаються додатково отриманим зерном за один рік, якщо вологий рік - наполовину, а за один посушливий рік - повністю.
У роки з пиловими бурями ці витрати перекриваються в три рази і більше. Але ж лісосмуги служать не одне десятиліття. Можна впевнено сказати, що, займаючи грунт під лісосмуги, ми його ... економимо!

Відповідно до статті 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього згідно ст. 245 Кримінального кодексу Україні за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем передбачена кримінальна відповідальність.  

Просмотров: 80