Звичайно, обсяги і можливість залучення коштів від міжнародних програм в умовах глобалізації світових політичної й економічної систем, у першу чергу, залежать від наднаціональних, міжнародних факторів. Але роль українського уряду і місцевих органів влади при цьому теж залишається досить вагомою і значимою. Саме відуспіху їх заходів щодо розвитку демократичних інститутів в регіоні, підвищенню ролі громадянського суспільства залежатиме, де саме буде здійснюватися той або інший проект. Не менш важливим для залучення грантів є результативність тих проектів, що вже були виконані на території України. Саме на післяпроектному етапі, характеристикою готовності органів влади до продовження співробітництва з міжнародними програмами служить їх відношення до можливості подальшої практичної підтримки проектів. Критичним критерієм длябагатьох донорських програм є готовність місцевих інституцій щодо продовження проектної роботи після закінчення періоду безпосереднього фінансування проекту.Для цього міжнародні фонди однією з вимог до проектів висувають наявність елементу самоокупності.

Необхідно зазначити також, що у справі залучення міжнародної донорської допомоги дуже доречно використовувати інструменти маркетингових комунікацій. Фактично, маркетинг регіону визначає шанси на отримання коштів міжнародної технічної допомоги. Будь-яка донорська організація віддасть перевагу регіону, який активно пропагує свої конкурентні переваги.

Основні проблеми щодо залучення міжнародних програм в Україну:

  • відсутність у донорів якісної інформації про регіони або окремі сфери діяльності НУО;
  • відсутність у місцевих органів влади довгострокового стратегічного плану розвитку соціальної та гуманітарної сфер, побудованих на засадах вирішення регіональних проблем та пріоритетів;
  • невідповідність до міжнародних вимог місцевої інфраструктури надання бізнес-послуг;
  • недостатня кваліфікація, професіоналізм чиновників та органів місцевого самоврядування;
  • неготовність регіональних органів влади брати на себе відповідальність за реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги;
  • окремі випадки корумпованості фіскальних/регуляторних органів або низька кваліфікація місцевого персоналу.

Разом з тим, позитивне вирішення задачі по залученню гуманітарних фінансових потоків у значній мірі пов'язано з використанням конкурентних переваг регіону і подальшому розвитку компонентів, що створюють ці переваги. Особливо вагомим є напрямок формування позитивного іміджу країни, області і міста.

Більшість іноземних програм допомоги завжди приділяли значну увагу регіональним можливостям. В Україні також спостерігається перехід діяльності фондів зі столиці на обласний рівень. Але можливий перерозподіл міжнародної допомоги між областями, насамперед, пов'язаний з розвиненістю їх інфраструктури, у тому числі інформаційної. Особлива увага також приділяється лояльності місцевої влади і контролюючих структур до проектів, що у підсумку також визначає число успішно виконаних проектів у попередні роки. Тому при розгляді окремих областей, у якості бази для здійснення міжнародних гуманітарних проектів, представники закордонних фондів свої перші питання відносять до прикладів успішного виконання попередніх проектів.

Проблеми , пов'язані із нормативно-правовим регулюванням МТД

Взагалі, комплекс проблем, пов'язаних із нормативно-правовим регулюванням МТД, умовно можна поділити на проблеми стратегічного, організаційного та правового характеру.

Проблеми стратегічного характеру, в першу чергу, пов'язані з тим, що мета проектів та програм МТД не завжди або взагалі дуже рідко пов'язується із трансформаційними процесами при здійсненні в Україні інституційної, правової та адміністративної реформ. В свою чергу, і відповідні програми Уряду або органів виконавчої влади та місцевого самоврядування не завжди враховують можливості використання ресурсів МТД для їх виконання.

До організаційних проблем слід віднести відсутність спеціального органу, який відповідав би за вироблення та реалізацію державної політики України щодо залучення і використання міжнародної технічної допомоги. Як наслідок, створення єдиної національної системи залучення, використання та аналізу ефективності МТД, визначених критеріїв відбору проектів та програм знаходиться тільки на стадії свого визначення. В наслідок цього, обґрунтування доцільності запрошення іноземних фондів і програм, без визначення критеріїв їх відбору, завдань та мети їх роботи проводиться безсистемно і без урахування державних пріоритетів. У значній мірі це обумовлено відмовою від державної реєстрації в Україні фондів і програм, що надають допомогу. Це пояснюється такими чинниками:

не реєстрування в державі, де здійснюється наступний проект, входить в традиції діяльності багатьох іноземних фондів і програм;

                повна процедура реєстрації іноземного фонду в Україні на стільки складна та довга, що інколи перевищує термін здійснення запланованого проекту;

                необхідність вести додаткову податкову звітність та спілкуватись з контрольними органами держави, де здійснюється проект, не завжди є зрозумілою для іноземної благодійної організації. В наслідок цього досить

велика кількість іноземних фондів та програм, які реально діяли або діють в Україні юридично не мали українського легального статусу;

увипадкуофіціальноїреєстраціївУкраїнізначнозбільшуютьсянакладнівидатки, оскільки організація повинна відрахувати додаткові кошти до українського бюджету.

Треба відмітити, що в останні роки, завдяки посиленню податкової дисципліни та контролю за діяльністю іноземних фондів по розподілу коштів, кількість „нелегальних" іноземних установ значно зменшується.

Визначаючи проблеми правового характеру, що пов'язані із залученням програм МТД до України, слід наголосити на такому актуальному завданні, як побудова сучасної, гнучкої та прозорої законодавчої бази, спроможної забезпечити використання залучених грантів у відповідності до планів соціально-економічного розвитку області, району або міста. На жаль, існуюча законодавча та нормативна база не відповідає потребам суспільства в цій сфері.

Особливу актуальність ця проблема набуває у зв'язку із розвитком процесів інтеграції, налагодженням прямих контактів між програмами підтримки, українськими НУО та приватними особами обумовили такий стан речей, що в Україні отримання іноземної фінансової допомоги стало звичайним явищем. Одночасно, проблеми оподаткування, контроль цільового використання, формальне визначення форми участі в цьому процесі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на законодавчому рівні так і не визначено.

Сейчас 30 гостей и ни одного зарегистрированного пользователя на сайте

Joomla templates by Joomlashine